Будівля Музею природи |
Придбані колекції почали широко використовуватися для проведення навчальних занять і виступили підґрунтям для створення при фізико-математичному факультеті природничого кабінету, що містив зоологічні та мінералогічні зібрання.
![]() |
Граф С. Потоцький |
У різні часи кабінети-музеї очолювали відомі вчені, як правило, професори, які викладали природничі дисципліни, такі як В.М. Черняєв, І.Й. Калениченко, О.В. Чернай, П.Т. Степанов, О.Ф. Брандт, О.М. Нікольський, А.Д. Масловський, І.М. Поляков, Н.Д. Борисяк, О.С. Бріо, І.Ф. Леваковський, О.В. Гуров, Д.М. Соболєв, Л.І. Карякін.
Одним із найвидатніших серед них був професор І.А. Криницький, який очолював музей з 1826 по 1836 роки і зробив великий внесок у його подальший науковий розвиток. За цей час колекції музею зросли майже вчетверо і містили 7924 одиниці зберігання. Колекції було науково систематизовано, складено їхні перші каталоги, створено лабораторію для визначення, препарування та монтажу зібраного матеріалу, організовано перші експедиції.
![]() |
Професор І.А. Криницький |
Фонди музею поповнювалися за рахунок придбання колекцій, іноді до 1000 експонатів, за кордоном, головним чином у Німеччині. У поповненні колекцій активно брали участь науковці, громадські діячі та неназвані любителі природи.
До найвідоміших слід віднести почесних членів Харківського університету Й.В. Гете та О. Гумбольдта. Надходили дари і від приватних осіб, випускників та співробітників університету. Так, граф С. Потоцький подарував кабінету перші метеорити, які стали початком метеоритної колекції музею: кам'яний, що впав на території Смоленської губернії, і частину першого відомого у Росії метеорита, знаменитого «Палласового заліза». У залах музею зберігаються смарагд та макет самородного золота, подаровані музею в середині 19 століття царською родиною. У 1877 році П.Н. Савченко передав до кабінету мушлі молюсків, зібрані під час навколосвітньої подорожі на кліпері «Гайдамака». У 1903 році професор ботаніки В.М. Арнольді після експедиції на острови Зондського архіпелагу передає музею колекцію коралів, молюсків та змій.
Палласове залізо |
Інтенсивне нарощування фондових колекцій призвело до того, що вже до свого сторіччя від дня заснування зоологічний і мінералогічний кабінети цілком могли претендувати на статус музеїв. Музеї стали місцем зберігання унікальних наукових цінностей. У той час експозиції музеїв, головним чином, були представлені у вигляді систематичних колекцій мінералів і гірських порід, а також колекцій скелетів, вологих препаратів і опудал тварин.
![]() |
Зоологічний кабінет, 19 століття |
У наукових фондах музею зберігається понад 250 тисяч експонатів. Це опудала і тушки, вологі та сухі препарати тварин, черепи, скелети, яйця птахів, мушлі молюсків, зразки гірських порід і мінералів, викопні рештки, муляжі та гіпсові зліпки вимерлих тварин.
У 23-х залах музею розгорнуто наукові експозиції чотирьох відділів: геологічного, безхребетних та хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи. Експонати в залах демонструються не лише у вигляді систематичних колекцій, а й також у вигляді біогруп і видовищних діорам, які обладнані аудіовізуальними засобами та вирізняються високою якістю художнього оформлення, ретельним і продуманим добором експонатів. Ідеї охорони природи відображені в кожній науковій експозиції музею. Вони висвітлюють складні взаємовідносини у природі, розмаїття проявів життя та його охорону в різних ландшафтно-кліматичних зонах.
У музеї працює 65 співробітників, більшість з яких є випускниками Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Це фахівці в галузі геології та палеонтології, зоології, екології, таксидермії та реставрації. Відповідно до специфіки музейної роботи співробітники ведуть не тільки науково-експозиційну, а й науково-дослідницьку роботу з біологічної, геологічної та природоохоронної тематики.
Музей також є консультативним науково-методичним центром для краєзнавчих музеїв Лівобережної України, для викладачів вищих і середніх навчальних закладів, працівників науково-дослідних інститутів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ НАСТУПНІ СТАТТІ:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ НАСТУПНІ СТАТТІ:
Перш ніж надсилати коментар, прочитайте інформацію на сторінці "Правила коментування"