Шановні відвідувачі! Впродовж дії воєнного стану музей зачинено для відвідування.

Музей природи: історія та сучасність

Музей природи Харкова – будівля
Будівля Музею природи
Державний Музей природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є одним із найстаріших музеїв Європи. Невдовзі після відкриття Імператорського Харківського університету в 1805 році піклувальник Харківського навчального округу граф С. Потоцький купив у ганноверського аптекаря Грунера колекцію іноземних предметів, зібраних професором Андре, а в 1807 році – зоологічну колекцію італійця Четті, що складалася з багатьох представників тварин, коралів, мушель молюсків, комах, птахів, а також скам'янілостей і мінералів. За обидві колекції було сплачено 39200 рублів асигнаціями. До Харкова ці колекції прибули 2 квітня 1807 року. Ця дата і вважається днем заснування музею.

Придбані колекції почали широко використовуватися для проведення навчальних занять і виступили підґрунтям для створення при фізико-математичному факультеті природничого кабінету, що містив зоологічні та мінералогічні зібрання.

Граф С. Потоцький
Граф С. Потоцький
Першим зберігачем зоологічного зібрання природничого кабінету був професор ботаніки Ф.О. Делявінь, а зберігачем мінералогічних зібрань – професор хімії Шнауберт, який прибув до Харкова з Німеччини та був призначений на посаду за рекомендацією почесного члена Харківського Імператорського університету Й.В. Гете.

У різні часи кабінети-музеї очолювали відомі вчені, як правило, професори, які викладали природничі дисципліни, такі як В.М. Черняєв, І.Й. Калениченко, О.В. Чернай, П.Т. Степанов, О.Ф. Брандт, О.М. Нікольський, А.Д. Масловський, І.М. Поляков, Н.Д. Борисяк, О.С. Бріо, І.Ф. Леваковський, О.В. Гуров, Д.М. Соболєв, Л.І. Карякін.

Професор І.А. Криницький
Професор
І.А. Криницький
Одним із найвидатніших серед них був професор І.А. Криницький, який очолював музей з 1826 по 1836 роки і зробив великий внесок у його подальший науковий розвиток. За цей час колекції музею зросли майже вчетверо і містили 7924 одиниці зберігання. Колекції було науково систематизовано, складено їхні перші каталоги, створено лабораторію для визначення, препарування та монтажу зібраного матеріалу, організовано перші експедиції.

Фонди музею поповнювалися за рахунок придбання колекцій, іноді до 1000 експонатів, за кордоном, головним чином у Німеччині. У поповненні колекцій активно брали участь науковці, громадські діячі та неназвані любителі природи.

Палласове залізо
Палласове залізо
До найвідоміших слід віднести почесних членів Харківського університету Й.В. Гете та О. Гумбольдта. Надходили дари і від приватних осіб, випускників та співробітників університету. Так, граф С. Потоцький подарував кабінету перші метеорити, які стали початком метеоритної колекції музею: кам'яний, що впав на території Смоленської губернії, і частину першого відомого у Росії метеорита, знаменитого «Палласового заліза». У залах музею зберігаються смарагд та макет самородного золота, подаровані музею в середині 19 століття царською родиною. У 1877 році П.Н. Савченко передав до кабінету мушлі молюсків, зібрані під час навколосвітньої подорожі на кліпері «Гайдамака». У 1903 році професор ботаніки В.М. Арнольді після експедиції на острови Зондського архіпелагу передає музею колекцію коралів, молюсків та змій.

Інтенсивне нарощування фондових колекцій призвело до того, що вже до свого сторіччя від дня заснування зоологічний і мінералогічний кабінети цілком могли претендувати на статус музеїв. Музеї стали місцем зберігання унікальних наукових цінностей. У той час експозиції музеїв, головним чином, були представлені у вигляді систематичних колекцій мінералів і гірських порід, а також колекцій скелетів, вологих препаратів і опудал тварин.

Зоологічні та мінералогічні зібрання кабінету займали окремі приміщення і мали свої бібліотеки. Формальне ж їх об'єднання відбулося тільки в 60-ті роки ХХ століття після передання музею будинку по вулиці Трінклера, зведеного у 1903 році за проектом архітектора В.В. Величка. Ця будівля є пам'яткою архітектури ХХ століття.

Зоологічний кабінет, 19 століття
Зоологічний кабінет, 19 століття
На сьогоднішній день Музей природи Харківського національного університету – великий науково-просвітницький та навчальний центр України, який бере участь у підготовці висококваліфікованих фахівців з природничих наук, займається навчальною та виховною роботою зі студентами, проводить екскурсійно-лекційну роботу.

У наукових фондах музею зберігається понад 250 тисяч експонатів. Це опудала і тушки, вологі та сухі препарати тварин, черепи, скелети, яйця птахів, мушлі молюсків, зразки гірських порід і мінералів, викопні рештки, муляжі та гіпсові зліпки вимерлих тварин.

У 23-х залах музею розгорнуто наукові експозиції чотирьох відділів: геологічного, безхребетних та хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи. Експонати в залах демонструються не лише у вигляді систематичних колекцій, а й також у вигляді біогруп і видовищних діорам, які обладнані аудіовізуальними засобами та вирізняються високою якістю художнього оформлення, ретельним і продуманим добором експонатів. Ідеї охорони природи відображені в кожній науковій експозиції музею. Вони висвітлюють складні взаємовідносини у природі, розмаїття проявів життя та його охорону в різних ландшафтно-кліматичних зонах.

У музеї працює 65 співробітників, більшість з яких є випускниками Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Це фахівці в галузі геології та палеонтології, зоології, екології, таксидермії та реставрації. Відповідно до специфіки музейної роботи співробітники ведуть не тільки науково-експозиційну, а й науково-дослідницьку роботу з біологічної, геологічної та природоохоронної тематики.

Музей також є консультативним науково-методичним центром для краєзнавчих музеїв Лівобережної України, для викладачів вищих і середніх навчальних закладів, працівників науково-дослідних інститутів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ НАСТУПНІ СТАТТІ:
Немає коментарів
Дописати коментар

Перш ніж надсилати коментар, прочитайте інформацію на сторінці "Правила коментування"